Алегорія “кохання”

Над головою потухла лампа… Якось не так звучить романтично як назва, чи не так?  Але давайте забудемо про всю романтику нашого світу, а отже, лампа згоріла. В одній маленькій комірчині під сходами згоріла лампа (таких же ліліпутських розмірів). Не важливо зовсім чи був то день, чи уже ніч… Але час її прийшов.

І не потрібно бігати і здіймати лемент чи просити її відремонтувати. Коли “перегоріло”, потрібно викинути. І якщо з цим можна змиритися і викинути, то з’явиться нова блискуча ідея – замінити.  І ми будемо ходити ринками, заглядати до кожного продавця і шукати таку ж саму. Навіть будемо пробувати, купувати, приносити додому і розуміти (можливо навіть не відразу), що це не те, потрібно зовсім інше освітлення, не таке холодне, тепліше.

А таких нема. Буде дуже важко, але будь-яку втрату можна пережити. Варто лише помучитися трохи. І навчитися жити з заміною.