Алегорія «Полунично – зіркове бажання»

Коли хочеш щось написати в голові стільки речей, що просто на папір не вкладаються. Ось наприклад, маєш речення і цілу – цілісіньку історію до нього, а щоб сісти і набрати то – ніяк. І все ж, ця думка зажевріла тоді ще, коли одного вечора впала зірочка.

А взагалі, говорять, що зірки падають для того, аби люди загадували бажання. Існує навіть легенда. Жив був собі (напевно на планеті «Щастя» десь далеко в Галактиці) такий собі чоловік, який збирав всі сумні сльози. І робив він з них … зірочки J Та й вішав їх на небо. А коли причина суму зникала – зірка падала. І падала вона для того, щоб там, на землі, хтось міг загадати щасливе бажання.

Ось так) Вірите чи ні – але зірки злітають з неба частенько. І саме для того аби ми з вами задумувалися над справжніми бажаннями. Саме справжніми. Не будемо ми ж загадувати «хочу машину… мільйон доларів США… віллу у моря», це можна і загадати на день народження, а «бажання зірки» повинно бути якимось особливим. Не даремно ж вони покидають небо (таке чисте, бездонне, повне загадковості і нестримного потоку часу, і в ту ж мить таке стійне й незмінне), щоб «хтось міг загадати щасливе бажання».

Тай узагалі не про те тема, але раз до того йде… Ви бажання маєте? Ось таке справжнє-справжнісіньке бажаннячко? Таке, щоб при згадці ви самі дивувалися як світ навколо міняється? Таке, щоб було на смак полуниці зі сметанкою чи запаху свіжого ранкового молока, запаху свіжоскошеної трави… Ну, ви зрозуміли, в кожного свій запах-смак дитинства J Звісно, це не повинно бути щось на кшталт «хочу полуниці серед зими»; це має збуджувати й хвилювати, щось таке, що розбурхає в середині полум’я до життя. Маєте таке бажання – вперед загадувати!

Це я зараз така розумна стала) А в момент «падання» зірки зі свого небесного престолу – мені хотілося лише обійняти людинку, яку далеко не цікавила моя особа зі своїми «зірочками» в голові. Отже, бажання було загадане і якесь «несуче» щастя космічне тіло згоріло в мене на очах за секунду-дві.

Тай понеслося. Бажання то готові були здійснюватися, а чи готові до їх здійснення ви? Ще один такий собі моментик: загадувати треба те, що тобі дійсно потрібно. Не думайте «а чи б не хотіла я полуниці»… бац і полуниця є, а вам вона і не потрібна то взагалі. Таке буває. І гіршого нема де й шукати. Твоє бажання перед тобою на тарілочці, а ти крутиш носом… Крутиш, думаєш, пробуєш… вирішуєш, що не хочеш. Бо якось швидко воно на тарілку то потрапило. І тут така ситуація виходить, що такої ж саме полунички, з такими самими розмірами (нехай) забажав хтось інший. І що тоді? Так як ти сказав, що не хочеш – зірка вирішила зробити щасливим когось іншого. Да-да, далі все банальненько просто-ясно: ми не цінуємо, поки не втрачаємо.

І ще річ. Одне і те ж бажання загадувати на різні зірки не можна. Кожна зірка особлива, вона не хоче, щоб з нею поводилися як з іншими. Вона не хоче бути однією із тих доріг, якими ти пройшов цей маршрут уже декілька раз. Кожна зірка особлива. Вона не хоче бути однією із…

11/08/14